Головна / Каталог / Арденська вівчарка

 

Арденська вівчарка (був'є)


Арденська вівчарка

FCI-Standard N°171
Група 1. СОБАКИ-ВІВЧАРІ ТА СОБАКИ-СКОТАРІ (крім швейцарських собак-скотарів)
Секція 2. Собаки-скотарі (крім швейцарських собак-скотарів)

Призначення: універсальна робоча собака (в тому числі охорона майна).

Країна: Бельгія  

Арденська вівчарка

Історія породи

Арденський був’є (BOUVIER DES ARDENNES) з’явився в Арденнах (гори в Бельгії) в XVIII сторіччі. Є кілька версій виникнення цієї породи. За першою версією, був’є з’явився в результаті схрещення місцевих порід. Друга версія свідчить, що ця порода – результат схрещення пікардійських вівчарських собак та бельгійських вівчарок. За третьою: шнауцери + голландські вівчарки + місцеві породи. Через суворі умови виживали лише витривалі та сильні особини.
Вперше широкий загал дізнався про породу 27 квітня 1903 року під час проведення Льєжської виставки, де професор Ройль продемонстрував свого собаку Тома як перший приклад ідеального типу породи. В 1913 році було створене «Товариство Льєжа для вдосконалення собак з провінції Льєж та Арденни». Саме це товариство розробило стандарт породи «Арденський був’є», затверджений в Бельгії в 1923 році. А в 1963 році стандарт був визнаний FCI.
Зі скороченням кількості ферм в Арденнах скоротилась і кількість собак.
Під час Другої світової війни майже всі був’є вимерли, вижив лише був’є де Фландр, близький родич арденського був’є. Але після війни на півдні Бельгії була виявлена невелика популяція арденських був’є. І ось так з 1985-90 років почалося відродження цієї породи.
В наш час ця порода вважається дуже рідкісною навіть на своїй батьківщині Бельгіїї.


Стандарт породи

ЗАГАЛЬНИЙ ВИГЛЯД:
Це витривала сильна собака середнього розміру. Невисока, з міцним кістяком та масивною головою. Компактна, мускулиста. Шерсть скуйовджена, має маленьку бороду.
ВАЖЛИВІ ПРОПОРЦІЇ:
•Довжина від точки плеча до крайньої точки сідниці дорівнює висоті в загривку.
•Глибина грудної клітини становить приблизно половину висоти в загривку.
•Морда коротша за череп, який сам по собі довший, аніж ширший.
ПОВЕДІНКА/ТЕМПЕРАМЕНТ:
Арденський був’є - це витривала та енергійна собака. Грайлива, спритна, товариська, врівноважена, почувається спокійно та впевнено в будь-якій ситуації. Разом з тим, вперта та надзвичайно мужня, коли йдеться про захист своєї родини, майна та своєї території.
ГОЛОВА:  Сильна, досить коротка. Череп:  широкий та плаский, верхня лінія паралельна лінії морди. Лобна борозенка та потиличний виступ практично непомітні. Надбрівні дуги підкреслюються густими бровами.
Вилиці не виступають.
Стоп:  виражений, але не надмірно.

Арденська вівчарка

ЛИЦЬОВА ОБЛАСТЬ:
Ніс:  широкий, завжди чорний.
Морда:  широка, товста, явно коротша, ніж череп. Морда та щока утворюють суцільну лінію.
Губи:  тонкі, щільно прилягають, завжди з чорними краями. Куточок рота не повинен бути розпущеним. Верхня і нижня губи, нижня щелепа та підборіддя вкриті волосками довжиною близько 5-6 см, що утворюють вуса та маленьку борідку.
Щелепи та зуби:  щелепи потужні,сильні. Зуби міцні, прикус ножицями. Порожнина рота повинна бути максимально пігментованою.
Щоки:  пласкі, але м’язисті.
ОЧІ:
Середнього розміру, не надто широко посаджені, злегка овальні, колір очей максимально темний. Облямівка очей має бути чорного кольору.
ВУХА:
Необрізані. Високо посаджені, трикутної форми, досить маленькі. Бажано прямі, загострені вуха. Але якщо вуха прямі, а кінчики заломлюються наперед або незагострені, складені назовні, вважаються однаково прийнятними.
ШИЯ: міцна, мускулиста, без підвісу.
ТІЛО: сильне, міцне, але не важке; ребра округлі, не пласкі.
Верхня лінія:  горизонтальна, широка, потужна.
Загривок:  злегка виражений.
Спина:  добре мускулиста, сильна та пружна.
Поперек:  короткий, широкий, з мускулатурою; плаский.
Круп:  широкий, бажано горизонтальний, але норм є також і легкий нахил.
Грудна клітка:  широка, доходить до ліктів. Нижня частина грудини повинна мати певну округлість.
Нижня лінія:  живіт підтягнутий, не провисає.
ХВІСТ:
Більшість представників породи короткохвості або взагалі безхвості від народження. Хвіст товстий і високо посаджений. Часто хвіст купірують. У країнах, де купірування заборонено, слід залишити хвіст природної довжини.

Арденська вівчарка

КІНЦІВКИ:
- передні кінцівки:
Загальний вигляд: міцні кістки. Передні ноги добре мускулисті, постава вертикальна з будь-яких ракурсів.
Надпліччя: довге, з хорошою мускулатурою.
Лікоть: міцний, не випирає та не вгинається.
Передпліччя: пряме і міцне.
Зап'ястя: тверде і чітко окреслене.
П’ясті: міцні, короткі та злегка під нахилом.
Передні лапи: круглі, тугі, вигнуті пальці, темні, товсті еластичні подушечки, міцні темні кігті.
- задні кінцівки:
Загальний вигляд: потужні, мускулисті.
Стегна: дуже м’язисті.
Нижня частина стегна: досить довга, мускулиста.
Cкакальний суглоб: біля землі, широкий і жилавий.
Задні лапи: круглі, тугі, вигнуті пальці, темні, товсті еластичні подушечки, міцні темні кігті.

Арденська вівчарка

РУХИ:
Кінцівки рухаються паралельно, залишаючись на одній лінії з тілом. Звичайна хода був’є – рись, жвавий темп. Зазвичай не галопує, але може миттєво розвернутися, незалежно від його швидкості руху.
Оскільки це собака активна, був'є де Арденни рідко залишається нерухомим.
ШКІРА: щільно облягає, без зморшок, але еластична. Облямівки очей та губи завжди добре пігментовані.
ШЕРСТЬ:
Шерсть суха, груба, довжиною близько 6 см, покриває все тіло. На голові коротша. Є вуса й борідка довжиною близько 5-6 см, також покритий шерстю внутрішній кут ока. Передпліччя вкриті коротшою шерстю, на задніх кінцівках волохата коротка бахрома. На задній частині стегна галіфе. Зовнішня сторона вух покрита м’якою прямою короткою шерстю. Слуховий прохід захищений довгими волосками. Простір між подушечками лап заповнений дуже короткими волосками. Підшерстя дуже густе незалежно від пори року, взимку густіше. Його довжина становить приблизно половину довжини шерсті.
ЗАБАРВЛЕННЯ ШЕРСТІ:
Прийнятні всі кольори, крім білого. Колір підшерстя залежить від відтінку шерсті. Біла відмітина на грудях або кінчиках пальців лап допустима. Шерсть часто формується із суміші волосків сірого, чорного та палевого кольору; сіра шерсть, що переходить від блідо-сірого до темно-сірого; а також зустрічається забарвлення коричневого, рудого або солом’яного кольорів.

Зріст в загривку: кобель 56-62 см / сука 52-56 см
Вага: кобель 28-35 кг / сука 22-28 кг

Арденська вівчарка

ХАРАКТЕР
Енергійні, витривалі, сміливі, грайливі собаки. Дуже хоробрі та розумні. Легко адаптуються до нових умов існування. Прекрасно дресируються, люблять навчатися.
Доброзичливі та лагідні з господарем, прекрасно ладнають з дітьми, але не схильні демонструвати емоції.
Арденською вівчаркою потрібно займатися, інакше вона може стати некерованою. Від природи розумна та незалежна, вона здатна сама ухвалювати рішення, любить домінувати.
Свою родину сприймає як зграю, яку потрібно охороняти. А охоронець був’є прекрасний!
Не виявляє агресії до інших домашніх тварин, а от з собаками може конкурувати за місце вожака.
Найкраще цій породі жити на фермі або в заміському будинку з великим подвір’ям. Їй потрібен простір для життя. Може й в квартирі жити, але господар повинен забезпечити активні прогулянки та фізичне навантаження на належному рівні.


Агресія: помірна (3 із 5)
3vs5
Активність: висока (4 із 5)
4vs5
Дресирування: дуже добре (4 із 5)
4vs5
Інтелект: дуже добре (4 із 5)
4vs5

ЗДОРОВ’Я
У арденського був’є хороший імунітет. Якихось особливих хвороб, притаманних саме цій породі, нема. Як і всі собаки великого та середнього розміру, може страждати на дисплазію суглобів. Також у був’є зустрічаються проблеми шлунково-кишкового тракту, зокрема, здуття кишечника.

Тривалість життя 11-13 років.


Поставте оцінку
Арденській вівчарці (був'є)

ауссі
Оцініть
  
  



Коментарі

Поділитися
Поділитись facebook Поділитись twitter Поділитись pinterest Поділитись