Головна / Каталог / Бельгійська вівчарка (грюнендаль)

 

Бельгійська вівчарка (грюнендаль)


Бельгійська вівчарка

FCI-Standard N° 15
Група 1. СОБАКИ-ВІВЧАРІ ТА СОБАКИ-СКОТАРІ (крім швейцарських собак-скотарів)
Секція 1. Собаки-вівчарі
Призначення: сімейна собака, собака-компаньйон.
Призначення: спочатку як вівчарська собака, сьогодні робоча та універсальна службова собака; сімейна собака.
Бельгійська вівчарка (Belgian Shepherd Dog (англ.), CHIEN DE BERGER BELGE (фр.) - службовий собака, відноситься до пастуших порід. До бельгійської вівчарки відносяться 4-ри різновиди: грюнендаль, лакенуа, малінуа і тервюрен. За класифікацією FCI всі ці собаки вважаються собаками однієї породи. Проте, у деяких країнах кожна з цих порід виділена окремо.

Країна: Бельгія  

Бельгійська вівчарка

Історія породи

У Бельгії наприкінці 1800-х років існувала величезна кількість пастуших собак різноманітного типу шерсті та забарвлення. 29 вересня 1891 рокув Брюсселі було засновано Клуб бельгійських вівчарок (Club du Chien de Berger Belge), а 15 листопада того ж року в Кюргамі професор Реуль (ветеринарна служба Кюргамської Медичної школи)зібрав 117 собак, щоб вибрати найкращі екземпляри. У наступні роки проводилась програмна селекція, схрещувались кращі представники різних вівчарських собак. А 3 квітня 1892 року побачив світ перший детальний стандарт породи, складений Клубом бельгійських вівчарок. Була виділена одна порода, але з трьома видами шерсті.
Лише в 1901 році бельгійські вівчарки були зареєстровані у Книзі Королівського товариства Сен-Губерта (L.O.S.H.). До 1910 року тип та темперамент бельгійської вівчарки був встановлений.
Бельгійська вівчарка грюнендаль виводилася в основному в розпліднику Ніколаса Роуза, і свою назву отримала саме від назви маєтку цього заводчика - "Chateau Groenendael", в передмісті Брюсселя. Першими собаками, від яких пішли всі інші представники цієї породи, були Петіт і Пікард д'Уккль.

Бельгійська вівчарка

Стандарт породи

ЗАГАЛЬНИЙ ВИГЛЯД:
Бельгійська вівчарка - гармонійно пропорційна, поєднує елегантність та потужність, середнього розміру, з сухими, сильними м’язами.
ВАЖЛИВІ ПРОПОРЦІЇ:
Бельгійська вівчарка може вписатися в прямокутник. Грудна клітка опущена до рівня ліктів. Довжина морди дорівнює або трохи більше половини довжини голови.
ПОВЕДІНКА / ТЕМПЕРАМЕНТ:
Бельгійська вівчарка - це пильний та активний пес, наповнений енергією й завжди готовий діяти. Окрім його вродженої майстерності охороняти отари, також володіє чудовими якостями сторожової собаки.
Характер впевнений, ні страху, ні агресії не демонструє. Вираз очей уважний. Спокійна та безстрашна собака.
ГОЛОВА:
Високо посаджена, пряма, суха. Череп і морда приблизно рівні за довжиною.
Череп:  середнього розміру, пропорційний довжині голови, лоб плаский, а не круглий, лобова борозна не дуже виражена; потиличний гребінь слабо розвинений; надбрівні та виличні дуги не виступають.
Стоп: помірно виражений.
ЛИЦЬВА ОБЛАСТЬ:
Ніс:  чорний.
Морда:  середньої довжини й добре виточена під очима; звужується поступово до носа, як видовжений клин; носовий міст прямий та паралельний верхній лінії лоба.
Губи: тонкі, тугі, сильно пігментовані.
Щелепи та зуби:  міцні, білі зуби, розвинені щелепи. Прикус ножицями; кліщовий прикус допускається. Повний зубний ряд відповідно до зубної формули; допускається відсутність двох премолярів 1 (2 P1).
Щоки: сухі й досить пласкі, хоча мускулисті.
ОЧІ: середнього розміру, злегка мигдалевидна форма, косо поставлені, коричневого кольору (бажано темний); чорні повіки; прямий, жвавий, розумний та допитливий погляд.
Вуха: досить маленькі, високо поставлені, чітко трикутної форми, загострені кінчики, жорсткі, носяться вертикально.

Бельгійська вівчарка

ШИЯ:
добре виділяється, трохи витягнута, досить вертикальна, мускулиста, поступово розширюється до плечей, без підвісу, потилиця злегка вигнута.
ТІЛО:
Потужне, не важке; довжина від точки плеча до крайньої точки сідниць приблизно дорівнює висоті в загривку.
Лінія верху:  верхня лінія спини і попереку пряма.
Загривок:  виражений.
Спина:  тверда, коротка і добре мускулиста.
Поперек:  суцільний, короткий, досить широкий, мускулистий.
Круп:  мускулистий; ледь похилий; досить широкий, але не занадто.
Грудна клітка:  широка, але добре опущена; верхня частина ребер дугоподібна.
Нижня лінія та живіт:  починається нижче грудей і м'яко піднімається до живота. Живіт не провисає, але й не надто підтягнутий.
ХВІСТ:
Добре посаджений, міцний біля основи, середньої довжини, сягає скакальних суглобів, але бажано нижче; у стані спокою звисає вниз, кінчик вигнутий назад на рівні скакального суглоба; під час руху трохи піднімається, але ніколи не заходить за верхню лінію корпусу. Кінчик хвоста ніколи не закручується «бубликом».

Бельгійська вівчарка

КІНЦІВКИ:
-передні кінцівки:
Загальний вигляд: кістка тверда, але не важка; м’язи сухі й сильні; передні лапи вертикальні з усіх боків та ідеально паралельні, якщо дивитися спереду.
Плече: лопатка довга і коса, утворює кут з плечовою кісткою, в ідеалі 110-115 градусів.
Надпліччя: довге і досить косе.
Лікоть: міцний.
Передпліччя: довге і пряме.
Зап'ястя: дуже міцне.
П'ясті: міцні та короткі, стоять перпендикулярно до землі або ледь нахилені вперед.
Передні лапи: круглі; пальці вигнуті та зібрані; подушечки товсті й пружні; кігті темні і міцні.
- задні кінцівки:
Загальний вигляд: міцні, але не важкі; якщо дивитися в профіль - задні лапи вертикальні, ззаду - ідеально паралельні. Верхня частина стегна: середньої довжини, широка й м’язиста. Нижня частина стегна: середньої довжини, широка й мускулиста. Скакальний суглоб: розташовується близько до землі, широкий, м’язистий.
Задні лапи: овальні; пальці лап вигнуті та зібрані; подушки товсті й пружинисті; кігті темні та міцні.
ХОДА / РУХ:
Хода вільна та легка. Зазвичай пересувається риссю. Може раптово змінювати напрямок руху на повній швидкості. Має тенденцію рухатися по колу (завдяки вродженій здатності охороняти та захищати). Під час руху здається невтомною,настільки жваво та легко вона біжить.
ШКІРА:
Пружна, але натягнута по всьому тілу; краї губ і повіки сильно пігментовані.

Бельгійська вівчарка

ШЕРСТЬ:
Густа, довга, з хорошою текстурою. Щільно прилягає. Густе підшерстя.
На голові, зовнішній частині вуха та нижній частині лап шерсть коротка. На тильній стороні передпліччя від ліктя до зап’ястя довга шерсть, утворює бахрому. На решті корпусу шерсть довга, гладка. Довша й густіша на шиї та грудях (жабо). Вушний отвір захищений шерстю. Задня частина стегон вкрита дуже густою шерстю (галіфе). Шерсть на хвості густа, довга, кущиста.
ЗАБАРЛЕННЯ ШЕРСТІ:
Шерсть забарвлена рівномірно чорним кольором. Сірі «галіфе» та відтінки рудого в забарвленні не допускаються.
Зріст в загривку: кобель 62 см (-2/+4 см) / сука 58 см (-2/+4 см)
Вага: кобель 25-30 кг / сука 20-25 кг
Вимірювання:
Середні нормальні показники для дорослого кобеля-бельгійця 62 см в загривку;
• Довжина тіла (від точки плеча до сідниці): 62 см.
• Довжина голови: 25 см.
• Довжина мордочки: 12,5 - 13 см.


ХАРАКТЕР
Слухняна, віддана своїй родині собака з м’яким та лагідним характером. Дуже розумна, потребує інтелектуального розвитку, з інтересом навчається. Сильна, витривала, врівноважена. Здатна самостійно ухвалювати рішення.
Любить активний спосіб життя, прогулянки. Погано переносить самотність. Прекрасно знаходить спільну мову з дітьми, може бути нянькою та відданим другом дитині. Дуже терпляча та лояльна до малечі.
Грюнендаль володіє прекрасними охоронними інстинктами, до незнайомців ставиться з обережністю, але без агресії. Чудово охороняє територію.
Кмітлива й розумна собака. Легко адаптується до будь-яких умов життя. Без проблем може жити в міській квартирі, але їй потрібно забезпечити нормальний рівень активності.
Ідеально навчається, встановлює тісний зв’язок з господарем, прекрасно розуміє людину. Завдяки цим здібностям, чимало представників цієї породи працює в поліції, на таможні, рятувальниками, поводирями.


Агресія: помірна (3 із 5)
3vs5
Активність: висока (4 із 5)
4vs5
Дресирування: дуже добре (4 із 5)
4vs5
Інтелект: відмінно (5 із 5)
4vs5

ЗДОРОВ’Я
Незважаючи на те, що грюнендаль має міцне здоров'я та хороший імунітет, витривала й сильна собака, схильність до певних захворювань все ж є. Деякі з них мають генетичний характер. А саме:
*дисплазія кульшового суглоба;
*дисплазія ліктьового суглоба;
*епілепсія;
*прогресуюча атрофія сітківки (PRA);
*ракові пухлини;
*чутливість до анестезії (деякі бельгійські вівчарки грюнендаль дуже чутливі до анестезії);
*гіпотиреоз (ендокринна патологія).

Тривалість життя 10-13 років


Поставте оцінку
Бельгійській вівчарці (грюнендаль)

грюнендаль
Оцініть
  
  



Коментарі

Поділитися
Поділитись facebook Поділитись twitter Поділитись pinterest Поділитись