Головна / Каталог / Богемська вівчарка (чеська, ходський пес)

 

Богемська вівчарка (чеська, ходський пес)


Богемська вівчарка

FCI-Standard N° 364
Група 1. СОБАКИ-ВІВЧАРІ ТА СОБАКИ-СКОТАРІ (крім швейцарських собак-скотарів).
Секція 1. Собаки-вівчарі.
Призначення: універсальна робоча собака.

Країна: Чехія  

Богемська вівчарка

Історія породи

Богемська вівчарка (чеська пастуша собака, ходський пес (чес. chodský pes, англ. Bohemian Shepherd Dog)— порода собак, яку вивели в Чехії.
У своїй творчості, звеличуючи Ходський край (1923-1924), письменник Йіндріх Саймон Баар описав собак із регіону Шумава, яких він назвав Ходський пес. Ці врівноважені і дуже живучі собаки використовувалися для охорони, захисту та випасу великої рогатої худоби.
Існування довгошерстих вівчарок, які були вірними помічниками та охоронцями, також описав письменник А.Джирасек у своєму романі під назвою «Собачі голови».
Сучасна програма з розведення цієї собаки почалася в 1984 році. В 2019 році порода була визнана FCI.


СТАНДАРТ ПОРОДИ

ЗАГАЛЬНИЙ ВИГЛЯД:
Середня вівчарка з видовженим тілом. Має довгу шерсть з густим підшерстям, що робить собаку стійкою до будь-яких погодних умов. Будова тіла гармонійна. Порода характеризується гарною поставою з короткими вухами, елегантною формою довгої шиї з високим загривком, а також красивою довгою шерстю. Рух легкий і вільний.
ВАЖЛИВІ ПРОПОРЦІЇ:
Відношення висоти в загривку до довжини тіла (вимірюється з точки від плеча до точки сідниць) має бути 10 до 11. Глибина грудини повинна дорівнювати половині висоти в загривку. Морда повинна бути трохи коротшою за половину загальної довжини голови.
ПОВЕДІНКА/ТЕМПЕРАМЕНТ:
Жвавий швидкий пес, але без бурхливих реакцій. Слухняний, легко піддається дресируванню, уважний, керований. Він скромний, невимогливий, міцний, любить свою родину. Безстрашний, має врівноважену психіку й дуже пильний. У нього чудовий нюх. Порода відома своєю жвавістю без ознак нервовості.

Богемська вівчарка

ГОЛОВА:
Повинна мати благородний вигляд і бути пропорційна тілу. Не повинна бути занадто масивною.
Череп: плаский і поступово звужується до очей. Потилична опуклість відчутна, хоча її явно не видно. Надбрівні дуги чіткі, але не надто помітні. Шкіра на черепі натягнута й покрита короткою, густою та гладкою шерстю.
Стоп: в міру виражений.
ЛИЦЬВА ОБЛАСТЬ:
Ніс: середній, повний, з відкритими ніздрями, чорний.
Морда: трохи коротша за череп. Клиноподібно звужується до носа.
Губи: тверді, сухі, щільно прилягають та із закритими кутами.
Щелепи та зуби: щелепи пропорційні, міцні й довгі, поступово звужуються до носа. Здорові, міцні, чисто-білі зуби, прикус ножицями. Корінні зуби точно підходять один до одного; різці торкаються один одного. Повний набір зубів.
Щоки: сухі й вкриті пласкими м’язами. Гладкі, щільно облягають.
ОЧІ:
Середні, мигдалеподібні, злегка розкосі. Вони не повинні виступати або бути запалими. Очі коричневого кольору з повіками, які щільно прилягають.
Вуха:
Короткі, прямостоячі, спрямовані вперед, розташовані високо і близько один до одного. Трикутної форми з широкою основою; кінчики або загострені, або злегка округлі. Мочки вух покриті довгою густою шерстю, яке формує китиці, особливо біля основи й по краях.
ШИЯ:
Витончена, довга та дуже гнучка. Вона розширюється трохи в напрямку до плечей. Лінія шиї утворює кут 45 градусів з горизонталлю. Шия покрита довгою густою шерстю.

Богемська вівчарка

ТІЛО:
Верхня лінія: міцна, пряма.
Загривок: виражений, трохи піднятий над лінією спини.
Спина: пряма, міцна, не надто довга, м’яко схилена вниз від загривка.
Поперек: короткий, еластичний, добре мускулистий, з'єднується зі спиною в одну лінію.
Круп: починається на тій же висоті, що і спина, і трохи нахиляється в бік хвіста без переходу.
Грудна клітка: верхня частина поката, нижня - загострена. Не доходить до ліктя. Ребра злегка пружинисті, але не бочкоподібної форми.
Нижня лінія та живіт: міцні, підтягнуті.
ХВІСТ:
У стані спокою та під час руху він трохи піднятий з невеликим загином в нижній частині; при збудженні піднімається до рівня спини. Вкритий густою шерстю. У довжину хвіст сягає скакального суглоба.
КІНЦІВКИ:
- передні кінцівки:
Плече: лопатка повинна бути довгою, мускулистою, косою. Кут становить близько 90 градусів до плеча.
Надпліччя: пряме, добре розвинене.
Лікоть: спрямований прямо назад, не вивертається ні всередину, ні назовні.
Передпліччя: з добре розвиненою мускулатурою.
П'ясті: міцні, довгі і кут не надто різкий.
Передні лапи: міцні; кігті та подушечки міцні, чорного кольору.
- задні кінцівки:
Загальний вигляд: прямі та паралельні, якщо дивитися ззаду.
Стегно: сильне, добре мускулисте.
Колінний суглоб (коліно): міцний і мускулистий; кут 120 градусів.
Нижня частина стегна: мускулиста й сильна.
Скакальний суглоб: міцний.

Богемська вівчарка

Плюсні кістки (задній перехід): міцні.
Задні лапи: міцні, пальці - гнучкі та сильні. Кігті та подушечки чорного кольору.
ХОДА / РУХ:
Природна хода - це легка рись. Рух легкий, пружний і неспішний
ШКІРА:
Натягнута і щільно прилягає до всього тіла. Темна пігментація.
ШЕРСТЬ:
Тіло вкрите блискучою, довгою, товстою, прямою шерстю, довжиною від 5 до 12 см. Шерсть може бути ледь хвиляста на шиї та грудях. Підшерстя коротше та м’якше.
Мочки вух густо вкриті шерстю; біля основи вуха та вздовж краю утворюються китички. Шерсть особливо довга на шиї, спині та на задній частині стегон й скакальних суглобів, тут вона злегка хвиляста.
Хвіст густо вкритий шерстю і має довгу, трохи хвилясту бахрому. Тільки лицьова частина голови, кінчики вух і передня частина кінцівок мають коротку гладку шерсть.
ЗАБАРВЛЕННЯ ШЕРСТІ:
Колір: від чорного до чорно-металевого з яскравими жовтувато-коричневими вставками (підпалинами). Чим яскравіші підпалини, тим краще. Колір шерсті, крім чорного з підпалом, не допустимий. Жовтувато-коричневий підпал розміщений таким чином: всередині та по краях вух, над очима, на щоках, на боках морди (плавно зливаються з горлом та утворюють форму півмісяця), на грудях, на внутрішній і задній частинах стегон, на задніх лапах (до скакального суглоба), на передніх лапах (до ліктя),під хвостом та навколо ануса.

Богемська вівчарка

Зріст в загривку:
кобель 52-55 см
сука 49-52 см
Вага:
кобель 19-27 кг
сука 17-24 кг


ХАРАКТЕР
Ідеальна собака для активних людей. Дуже енергійна, активна, неагресивна, легко дресирується. Віддана господарю та його родині, чудово ладнає з дітьми. До інших домашніх тварин ставиться спокійно.
Ходський пес має стабільний, спокійний, врівноважений характер. Може бути чудовим компаньйоном для людини з обмеженими можливостями. А прекрасний нюх робить богемську вівчарку гарним помічником в рятувальній справі. Серед богемців чимало рятівників.
До сторонніх дружелюбна, але обережна. Має швидку реакцію, здатна вступити в сутичку з противником, сильнішим за себе. Смілива і спритна. Розумна, з нею треба займатися. Любить процес дресирування, з радістю та задоволенням працює. Витривала, спокійна. Потребує спілкування з господарем, спільних ігор та прогулянок.
Прекрасно може жити як в квартирі, так і в будинку. Підійде людям навіть без досвіду. Прекрасно знає та відчуває, чого від неї хочуть, реагує на інтонацію та міміку. На ходського пса не варто кричати, він ображається і стає впертим. Дуже переймається, якщо господар невдоволений, тому краще не демонструвати негативних емоцій.


Агресія: низька (2 із 5)
2vs5
Активність: висока (4 із 5)
4vs5
Дресирування: відмінно (5 із 5)
5vs5
Інтелект: відмінно (5 із 5)
5vs5

ЗДОРОВ’Я
В цілому богемська вівчарка має міцне здоров’я й хороший імунітет. Вона не схильна до захворювань кульшових та ліктьових суглобів. Але існують і певні проблеми. Ходський пес має схильність до отитів, алергічних реакцій, проблем с шлунково-кишковим трактом.
Тривалість життя 12-15 років


Поставте оцінку
Богемській вівчарці (чеська, ходський пес)

ходський пес
Оцініть
  
  



Коментарі

Поділитися
Поділитись facebook Поділитись twitter Поділитись pinterest Поділитись