Головна / Каталог / Ештрельська вівчарка (португальська гірська)

 

Ештрельська вівчарка (португальська гірська)


Ештрельська вівчарка

FCI-Standard N° 173
Група 2. Пінчери, шнауцери, молоси, швейцарські гірські собаки
Секція 2. Молоси (гірський тип)
Призначення: охорона худоби, сторожовий пес і собака-компаньйон.

Країна: Португалія  

Ештрельська вівчарка

Історія породи

Ештрельська вівчарка (порт. CÃO DA SERRA DA ESTRELA) або Ештрельська гірська собака (англ. Estrela Mountain Dog) – порода собак, що сформувалася на Піренейському півострові. Назву отримала на честь гірського хребта Ештрела, де історично склалася найбільша популяція цих собак.
Ештрельська вівчарка належить до регіональних аборигенних порід, найбільше розповсюдження отримала в Португалії та в центрі Піренейського півострова.
Активне формування породи припало на часи Середньовіччя, саме тоді активно розвивалося скотарство. Цих собак використовували для охорони, а також для перегону стада з гірських пасовищ на рівнинні, для охорони житла та вантажів, що перевозилися.
На кінець ХІХ століття чисельність ештрельських вівчарок почала зменшуватися, тому що змінилися принципи ведення господарства, і потреба в собаках відпала.
В 1908 році вперше собаки цієї породи були представлені на виставці. Це стало новим диханням для породи, тому що з цього моменту почали поступово відновлювати чисельність породи й формувати єдиний породний фенотип.
Перший попередній стандарт породи Ештрельська вівчарка був написаний в 1922 році в Португалії, а в 1934 році він був офіційно прийнятий Національним клубом цієї породи. В 1955 році стандарт визнала Міжнародна кінологічна федерація (FCI).
Зараз ця порода розповсюджена головним чином у себе на батьківщині.


СТАНДАРТ ПОРОДИ

ЗАГАЛЬНИЙ ВИГЛЯД:
Велика собака типу мастиф. Існує два різновиди шерсті: довга і коротка.

Ештрельська вівчарка

Порода має живий, спокійний і виразний вигляд; собака пропорційно складена.
ВАЖЛИВІ ПРОПОРЦІЇ:
Морда і череп повинні бути приблизно однакової довжини або череп повинен бути трохи довшим.
ПОВЕДІНКА/ТЕМПЕРАМЕНТ:
Незмінний супутник пастуха і вірний опікун отари, який мужньо захищає її від хижих тварин та злодіїв. Чудовий охоронець житла, недовірливий до незнайомців, відданий своєму господарю.
ГОЛОВА:
Сильна, об'ємна, довга і злегка опукла, якщо дивитися в профіль. Пропорційна тілу, гармонійна. Гладка шкіра на черепі та щоках.
Череп: добре розвинений, округлий, трохи розходяться поздовжні верхні черепно-лицьові осі, опуклий профіль, слабо розвинені надбрівні дуги зі злегка помітною лобовою борозною, потиличний виступ не помітний.
Стоп: злегка позначена і приблизно на рівній відстані між кінчиком носа і потиличним виступом.
ЛИЦЬОВА ОБЛАСТЬ:
Ніс: прямий і врівень з носовим містком; добре розкриті ніздрі; великий і чорний.
Морда: довга, до кінчика звужується, без загострення; пряма, але ледь опукла на кінчику.

Ештрельська вівчарка

Губи: добре розвинені, але не товсті, добре перекриваються, не висячі; слизова оболонка рота, піднебіння та краї губ пігментовані чорним кольором.
Щелепи та зуби: чіткий контур рота з добре розвиненими щелепами; повний зубний ряд із міцними, білими зубами, що щільно прилягають один до одного, бажано прикус ножицями, але допускається прикус кліщами.
Очі: невеликі, овальної форми, посаджені на одній лінії. Погляд гострий, але спокійний. Колір очей темно-бурштиновий. Повіки щільно прилягають, чорного кольору. Брови помітні.
Вуха: тонкі, трикутні, закруглені на кінчику; маленькі відносно до тіла. Верхні кінчики вух відведені до потилиці, вушну раковину трохи видно.
Шия: коротка, пряма і товста; гарно сидить на плечах.
ТІЛО:
Верхня лінія: пряма, майже рівна.
Спина: бажано коротка, з хорошою мускулатурою.
Поперек: короткий; широкий; добре м’язистий; добре з'єднані з крупом.
Круп: злегка похилий; короткий, широкий і мускулистий. Висота в крупі має бути такою ж, як висота в загривку, або трохи вищою.
Грудна клітка: широка, глибока; доходить до ліктя або навіть трохи нижче.
Нижня лінія і живіт: нижня лінія плавно піднімається від грудини до паху; живіт не надто широкий.
ХВІСТ:
Посаджений на середній висоті; довгий, товстий, доходить до скакального суглоба, шаблевидної форми, на кінчику утворює гачок. У стані спокою вільно звисає, під час руху або збудження піднімається, вигинається вгору і вперед, але не закидається на спину. У довгошерстих типів вкритий густою шерстю, патлатий.

Ештрельська вівчарка

КІНЦІВКИ:
- передні кінцівки:
Загальний вигляд: прямі з міцною кісткою і товстими суглобами, з помірно відкритим кутом.
Передпліччя: прямі, паралельні, довгі, з міцною кісткою і майже циліндричної форми.
Передні лапи: пропорційні, ні занадто круглі, ні занадто довгі; товсті, тугі пальці з густою шерстю між пальцями лап та подушечками; темні кігті, бажано чорні, добре розвинені та міцні; подушечки товсті та тверді.
- задні кінцівки:
Загальний вигляд: прямі з міцними кістками та товстими суглобами, помірно відкриті кути.
Скакальний суглоб: трохи підведений; помірно відкритий.
Плюсни: вертикальні, майже циліндричні. Може бути «вовчий» кіготь.
Задні лапи: такі ж, як передні.
ХОДА/РУХ: швидкий та легкий рух.
ШЕРСТЬ:
Міцна, густа, грубувата, текстура шерсті схожа на козячу.
Підшерстя з тонкої шерсті, короткої, густої та сплутаної. Зазвичай підшерстя має світліший відтінок, ніж шерсть.
За типом шерсті розрізняють:
- довгошерстий тип: пряма або ледь хвиляста шерсть. Коротша і густіша на кінцівках, нижче ліктів та в області скакальних суглобів, а також на голові. На вухах стає коротшою, тоншою та м’якішою від основи до кінчика. Густіша шерсть і довша на хвості, навколо горла (комір), тильній стороні передпліч та на стегнах.
- короткошерстий тип: коротка шерсть, що рівномірно вкриває все тіло, трохи коротша на голові та кінцівках, без оперення.
ЗАБАРВЛЕННЯ ШЕРСТІ:
Вважаються типовими такі кольори:
- суцільний: жовтий, палевий та сірі у всіх діапазонах інтенсивності кольору;
- вовчий сірий (зонарний): палеві, жовті та сірі тони, зазвичай світліші та темніші відтінки.

Ештрельська вівчарка

- тигровий: палевий, жовтий або сірий колір основи з чорнуватою смужкою.
Альбінізм вважається дискваліфікаційною вадою.
В області черепно-лицевої зони типова маска темного кольору. Відсутність темної маски вважається дефектом.
Білі сліди допускаються лише на лапах, на нижній частині шиї та грудях.
ЗРІСТ В ЗАГРИВКУ:
кобель: 65-73 см (+2 см)
сука: 62-69 см (+2 см)
Вага:
кобель 45-60 кг/ сука 35-45 кг


ХАРАКТЕР
Ештрельські вівчарки – спокійні, врівноважені та самостійні собаки. Вони не виявляють страху та, водночас, не демонструють агресії. У них добре розвинений охоронний та вівчарський інстинкти. Дуже витривалі та впевнені в собі.
Ештрелець ставиться лояльно та доброзичливо до кожного члена родини, але це «собака одного господаря». Він схильний слухатися одну людину, яка його виховувала та займалася з ним змалечку.
Це дуже незалежні та гонорові собаки, здатні самостійно аналізувати ситуацію та ухвалювати рішення. Дуже розумні, але вчаться повільно, треба бути досить терплячим, щоб навчити ештрельця. Але воно того варте!
Лояльно ставиться до дітей, але доброю нянькою навряд чи буде. Є щось в них незграбне та грубувате. Але навмисно шкоди дітям не завдають.
До інших тварин агресії не виявляють, можуть прекрасно уживатися з ними під одним дахом.
Ештрельська вівчарка цінує активний спосіб життя та любить простір. З нею потрібно проводити час активно: тренуватися, бігати, грати. Для комфортного життя цій собаці потрібен простір. В квартирі їй буде надто мало місця.

Ештрельська вівчарка

До незнайомців ставиться недовірливо та насторожено, але без явної агресії. Соціалізувати португальську гірську собаку потрібно з раннього віку.
В якості першої собаки не рекомендується, надто вже серйозна собака. Потрібен певний досвід утримання та виховання собак, щоб виростити з маленького цуценяти адекватну та контрольовану ештрельську вівчарку.


Агресія: середня (3 із 5)
3vs5
Активність: висока (4 із 5)
4vs5
Дресирування: добре (3 із 5)
3vs5
Інтелект: дуже добре (4 із 5)
4vs5

ЗДОРОВ’Я
Ештрельська вівчарка – витривала та сильна собака, має міцне здоров’я та хороший імунітет. Хворіє рідко. Легко пристосовується до будь-яких умов, дуже адаптивна. З віком можуть виникати проблеми з опорно-руховим апаратом.


Тривалість життя 11-13 років


Поставте оцінку
Ештрельській вівчарці (португальська гірська)

Ештрельська вівчарці
Оцініть
  
  



Коментарі

Поділитися
Поділитись facebook Поділитись twitter Поділитись pinterest Поділитись