Головна / Каталог / Кавказька вівчарка

 

Кавказька вівчарка


Кавказька вівчарка

FCI-Standard N° 328
Група 2. Пінчери, шнауцери, молоси, швейцарські гірські собаки
Секція 2. Молоси (гірський тип)
Призначення: охоронець і сторожовий пес.

Країна: СРСР  Патронаж: Росія  

Кавказька вівчарка

Історія породи

Кавказька вівчарка (англ. Caucasian Shepherd Dog, рос. Кавказская овчарка) вважається породою, яка бере свій початок з давніх часів. Її батьківщина – Кавказ.
Порода еволюціонувала не лише за результатом природного відбору, а й під впливом народів, що заселяли Кавказький регіон.
Історично кавказькі вівчарки використовувалися для охорони худоби та житла від хижаків. Перші згадки про великих молоських собак, яких використовувала армія вірменського царя Тиграна ІІ, датуються І століттям до н.е.
Селекційна робота з породою розпочалася в СРСР у 1920 -х роках. Удосконалювалися такі якості, як фізична сила, впевненість в собі, хоробрість, розвинений слух, хороший зір. В процесі селекції працювали над тим, щоб шерсть собак не поглинала вологу. Це дозволяє використовувати кавказьку вівчарку в будь-яких кліматичних умовах, навіть в найжорстокіших.


СТАНДАРТ ПОРОДИ

ЗАГАЛЬНИЙ ВИГЛЯД:
Кавказька вівчарка - це гармонійна, велика, міцна собака з потужною м’язовою системою; корпус прямокутного формату.
Статевий диморфізм добре виражений. Кобелі з добре розвиненим загривком та більшою головою у порівнянні з суками. Вони також масивніші, більші, мають коротше тіло.

Кавказька вівчарка

ВАЖЛИВІ ПРОПОРЦІЇ:
Довжина тіла перевищує висоту в загривку на 3-8 %. Довжина передніх ніг в середньому становить 50-52% висоти в загривку. Довжина черепа до довжини морди як 3: 2.
ПОВЕДІНКА ТА ТЕМПЕРАМЕНТ:
Кавказька вівчарка стійка, активна, впевнена у собі, безстрашна та незалежна. Проявляє відданість до свого господаря. Це відмінний сторожовий пес.
ГОЛОВА:
Голова велика, масивна, з широкими вилицями; при погляді зверху голова виглядає, як клин з широкою основою.
Череп: масивний і широкий; лоб майже плоский, з помітною, але неглибокою борозною. Надбрівні дуги розвинені, але не виступають. Потиличний виступ непомітний.
Стоп: помітний, але не чітко виражений.
ЛИЦЬОВА ОБЛАСТЬ:
Ніс: чорний, великий, з правильними відкритими ніздрями, не виступає за контур морди. Синюшний або коричневий (печінковий) кольори не допускаються.
Морда: широка і глибока, поступово звужується до носа; з сильними щелепами та підборіддям. Перенісся широке. Верхні лінії мордочки і черепа паралельні одна одній.
Губи: товсті, щільно прилягають, добре пігментовані.
Щелепи та зуби: зуби повинні бути здоровими, білими, міцними; різці розташовуються близько один до одного і в одному ряду. Повний прикус ножицями або щипцями. Повна зубна формула (42 зуба).

Кавказька вівчарка

Щоки: добре розвинені й підкреслені добре вираженими жувальними м’язами.
Очі: середнього розміру, овальної форми, не надто глибоко посаджені, широкі і косо розташовані. Колір різного відтінку коричневого (від темного до горіхового). Повіки чорні, сухі і щільно прилягають. Вираз очей серйозний, уважний та допитливий.
Вуха: середнього розміру, товсті, трикутної форми. Природно звисають. Внутрішня частина вуха притуляється до щоки. Вуха можуть обрізатися. Обрізані та природні вуха оцінюються так само.
ШИЯ:
Середньої довжини, потужна, низько посаджена. Потиличний гребінь виражений, особливо у кобелів.
ТІЛО:
Дуже добре розвинене; корпус широкий, добре мускулистий і добре збалансований.
Загривок: добре виражений, помірно довгий. Висота в загривку трохи перевищує висоту в крупі.
Спина: пряма, широка, міцна.
Поперек: короткий, широкий, злегка вигнутий.
Круп: помірно довгий, широкий, округлий, злегка нахилений до основи хвоста.
Грудна клітка: довга, широка, добре ребриста, глибока. Ребра добре підтягнуті.
Нижня лінія та живіт: живіт помірно підтягнутий.
ХВІСТ:
Досить довгий, сягає скакального суглоба. В стані спокою звисає донизу, остання третина закручена «серпом». Коли собака насторожена або в русі, хвіст піднімається вище верхньої лінії.
КІНЦІВКИ:
- передні кінцівки:
Загальний вигляд: добре мускулисті. Паралельні й широко розставлені, якщо дивитися спереду.

Кавказька вівчарка

Плече: сильно мускулисте. Помірно довге, широке, лопатка лежить близько до грудей.
Надпліччя: сильне і мускулисте, щільно прилягає.
Передпліччя: пряме, масивне, помірно довге, добре мускулисте; округле в поперечному розрізі.
П'ясті: короткі, масивні; майже прямі.
Передні лапи: великі, округлої форми, пальці добре вигнуті та зібрані. Подушечки міцні.
- задні кінцівки:
Загальний вигляд: Паралельні й широко розставлені, якщо дивитися ззаду. Не повинні бути відставлені далеко назад.
Стегно: широке, добре мускулисте, помірно довге.
Колінний суглоб (коліно): під вираженим кутом.
Нижня частина стегна: широка, добре мускулиста, помірно довга.
Скакальний суглоб: широкий, достатньо добре зігнутий; міцний.
Плюсні кістки: масивні; майже прямі, якщо дивитися збоку.
Задні лапи: великі, округлої форми, пальці добре вигнуті та зібрані. Подушечки міцні.
ХОДА / РУХ:
Вільний, пружний, неспішний рух. Хороша координація рухів. Типова хода – рись. Загривок на одному рівні з крупом, задня лінія відносно стабільна під час руху.
ШКІРА: Товста, достатньо еластична, без складок і зморшок.
ШЕРСТЬ:
Шерсть пряма, груба, однорідна. Добре розвинене підшерстя. Довжина шерсті (і підшерстя) не повинна бути менше 5 см. На голові та передніх лапах шерсть коротша та густіша. Хвіст повністю вкритий густою шерстю та виглядає густим та пухнастим. Довга шерсть утворює «китиці» на вухах, комір-гриву навколо шиї та «штанці» на внутрішній частині стегон.

Кавказька вівчарка

ЗАБАРВЛЕННЯ ШЕРСТІ:
Колір: будь-який однотонний, рябий або плямистий.
Може бути вовчо-сірий, бурий, палевий, рудий, печінковий колір шерсті. Може бути біле маркування (на лапках, грудці, мордочці).
Висота в загривку:
кобель: 72-75 см (мінімум 68 см)
сука: 67-70 см (мінімум 64 см)
Приймається більший зріст, якщо конформація гармонічна.
Вага:
кобель мінімум 50 кг / сука мінімум 45 кг.


ХАРАКТЕР
Кавказькі вівчарки — великі міцні собаки, володіють природною злісністю і недовірливістю до сторонніх людей. Витривалі і невибагливі, пристосовані до утримання в будь-яких кліматичних умовах. Це спокійні та врівноважені собаки з активною оборонною реакцією та вибуховим темпераментом. Вони здатні поєднувати в собі риси, на перший погляд, несумісні.
До незнайомців ставляться недовірливо, можуть агресувати. Природжений охоронний інстинкт змушує бачити в сторонніх загрозу.
Кавказець незалежний та самостійний, здатен сам ухвалювати рішення. Йому потрібна рання соціалізація. Якщо вчасно не зайнятися вихованням собаки, можна отримати некерованого велетня, який займе позицію лідера в родині.

Кавказька вівчарка

Розумні, вчаться досить добре, але умовні рефлекси закріплюються повільно. Кавказька вівчарка потребує багато уваги та терпіння. В жодному разі не можна застосовувати до неї грубу силу, морально давити на собаку. Краще звернутися до фахівця з виховання таких серйозних собак.
Господарю віддана, до дітей ставиться спокійно, але не варто наодинці залишати дитину з нею, це не нянька.
Дуже часто зустрічається агресія до інших собак з боку кавказької вівчарки, не надто дружелюбні ці собаки.
З кавказькою вівчаркою потрібно довго гуляти в спокійному темпі.
У кавказької вівчарки зовсім відсутній страх. А ще вона досить зла. Дуже важливо продемонструвати цуценяті, що господар - головний в родині. І звісно, зразу зупиняти найменший прояв агресії.
Ця порода аж ніяк не підходить для квартирного утримання. Найкраще ці вівчарки живуть за містом, в будинку з великою територією, обов’язково щоб вона була огороджена надійним парканом. Може жити в вольєрі, але в жодному разі не можна садити на ланцюг.


Агресія: висока (4 із 5)
4vs5
Активність: середня (3 із 5)
3vs5
Дресирування: добре (3 із 5)
3vs5
Інтелект: дуже добре (4 із 5)
4vs5

ЗДОРОВ’Я
Кавказька вівчарка – витривала собака з хорошим здоров’ям. Міцний імунітет забезпечує їй надійний захист від хвороб. Але часом трапляються захворювання опорно-рухового апарату (дисплазія суглобів). Також є схильність до алергій та ожиріння, треба контролювати раціон собаки. Якщо постійно утримувати в теплі кавказьку вівчарку, можна отримати порушення структури шерстяного покрову.


Тривалість життя 9-12 років


Поставте оцінку
Кавказькій вівчарці

Кавказька вівчарка
Оцініть
  
  



Коментарі

Поділитися
Поділитись facebook Поділитись twitter Поділитись pinterest Поділитись