Киргизька вівчарка (КИРГИЗЬКИЙ ВОВКОДАВ, ДЬОБЕТ, ДЕБЕТ)
FCI-Standard не визнано
Призначення: охорона стада та майна.
Історія породи
Киргизький вовкодав – одна з найдавніших порід собак. Ця аборигенна киргизька вівчарка має сьогодні такий самий вигляд, як і сотні років тому.
Достеменно невідомо, як саме з’явилася ця порода. За однією версією, предками киргизької вівчарки були доги та киргизькі хорти, за іншою – в ній є вовча кров.
Це мало чисельна порода, розповсюджена в основному в себе на батьківщині. Стандарту для киргизької вівчарки немає, вона не зареєстрована в жодній кінологічній організації.
ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД
Дуже велика собака з крупним черепом і трохи видовженою мордою. Лоб широкий, щелепи добре розвинені.
Шия потужна, грудна клітка велика. Кінцівки прямі, паралельні, сильні. Пальці лап добре зібрані.
Спина пряма, сильна. Очі середнього розміру, темного кольору. Вуха нагадують вовчі. Хвіст довгий, в стані спокою звисає донизу, на кінчику загинається.
Шерсть густа, довжиною не більше 10 см. Стійка до будь-яких погодних умов.
Забарвлення шерсті може бути різним: біле, руде, чорне з підпалом або іншого кольору плямами.
Зріст у загривку (середній):
кобель 75 см/ сука 68 см.
Вага (не повинна перевищувати):
кобель 70 кг/ сука 60 кг.
ХАРАКТЕР
Дуже віддана своєму господарю. Хоробра з блискавичною реакцією собака, прекрасно охороняє територію
та родину, з якою живе. Охоронні здібності проявляє лише на своїй території, за її межами поводиться спокійно.
До дітей ставиться стримано, але на роль няньки не підійде.
Киргизька вівчарка врівноважена, смілива, незалежна та горда собака. Піддається дресируванню,
але повторювати одну й ту ж саму команду їй нецікаво, може ігнорувати виконання.
Вимагає поваги до себе. В жодному разі не можна до киргизької вівчарки застосовувати силу, бо є ризик назавжди втратити зв’язок з собакою, вони образи не пробачають.
Можуть проявляти агресію до собак, але до людей – майже ніколи.
Киргизька вівчарка слухняна, але віддає перевагу жити власним розумом. Потребує ранньої соціалізації.
Дуже швидко пересувається, має здатність долати великі відстані.
Для квартирного утримання не підходить. Киргизу потрібен простір та доступ до вільного вигулу (огороджене подвір’я).
Агресія: середня (3 із 5)
Активність: середня (3 із 5)
Дресирування: добре (3 із 5)
Інтелект: добре (4 із 5)
ЗДОРОВ’Я
Киргизька вівчарка має міцне здоров’я та прекрасний імунітет, витривала та сильна. Схильність до генетичних захворювань мінімальна.
Частіше за все бувають проблем із здоров’ям через неправильний догляд. Також нерідко зустрічаються захворювання опорно-рухового апарату,
знову ж таки, через брак потрібних мікроелементів під час розвитку кістяка та м’язової тканини.
У похилому віці може розвинутися катаракта.
Тривалість життя 12-14 років
Киргизькій вівчарці
