Головна / Каталог / Карстова вівчарка

 

Карстова вівчарка (краський вівчар)


Карстова вівчарка

FCI-Standard N° 278
Група 2. Пінчери, шнауцери, молоси, швейцарські гірські собаки
Секція 2. Молоси (гірський тип)
Призначення: пастуша, сторожова собака; собака-охоронець; сімейний пес.

Країна: Словенія  

Карстова вівчарка

Історія породи

Карстова вівчарка (англ. KARST SHEPHERD DOG, слов. Kraski Ovčar) - це порода, яка існує вже кілька століть і яка належить до групи молосів. Ймовірно, цей пес слідував за іллірійцями під час їх міграції через Істрію та Далматинські острови та оселився в словенському регіоні Карстового масиву. Перші письмові згадки про породу зустрічаються у книзі барона Вальвасора «Слава герцогства Карніольського», датованої 1689 роком.
Стандарт породи був офіційно визнаний 2 червня 1939 року під назвою «Іллірійська вівчарка» під час загальних зборів FCI у Стокгольмі. На загальних зборах FCI в 1948 році у Блед-Словенії стандарт був доповнений.
Однак до 16 березня 1968 року іллірійська вівчарка з Карстового масиву носила ту ж саму назву, що й вівчарка з Шарпланінського масиву.
У присутності двох вівчарок з однаковою назвою Центральне товариство Югославії вирішило назвати вівчарку з Карстового краю «карстовою вівчаркою», а вівчарку з Шарпланінського краю – «шарпланінською вівчаркою».
З того часу це дві незалежні породи.


СТАНДАРТ ПОРОДИ

ЗАГАЛЬНИЙ ВИГЛЯД:
Карстова вівчарка середнього розміру, гармонійна, міцна, з добре розвиненою мускулатурою та міцною конституцією. Хвіст та вуха висять. Шерсть кольору заліза, довга та густа.

ВАЖЛИВІ ПРОПОРЦІЇ:
• Довжина тіла пропорційно висоті в загривку не повинна бути менша, ніж 9: 8. Тіло трохи довше у сук.
• Череп трохи довший (від 13 до 14 см), ніж морда (від 11 до 12 см).
• Ширина черепа (13-14 см) дорівнює його довжині.

Карстова вівчарка

ПОВЕДІНКА / ТЕМПЕРАМЕНТ:
Хороший темперамент, мужній і сміливий пес, але не кусається, дуже відданий своєму господарю. Хороший охоронець, недовірливо ставиться до незнайомців; приємний собака-компаньйон, слухняний.
ГОЛОВА:
Приємного зовнішнього вигляду, пропорційна до тіла. Череп широкий, до носа звужується. Якщо дивитися в профіль, він округлий. Довжина голови, від потиличного виступу до кінчика носа) становить від 24 до 26 см. Череп трохи довший за морду.
Стоп: злегка виражений.
ЛИЦЬOВА ОБЛАСТЬ:
Ніс: чорний. Широкий, добре розвинений, трохи виходить за передню лінію морди.
Морда: середньої довжини, широка і глибока біля основи, звужується поступово до носа.
Губи: товсті, щільні, добре прилягають, без складок; пігментовані в чорний колір.
Щелепи та зуби: повний зубний ряд, міцні зуби, особливо різці; прикус ножицями.
Щоки: збоку трохи видаються, сильні, але не надто розвинені.

Карстова вівчарка

Очі: відносно широко розставлені, мигдалевидної форми, каштанового або темно-коричневого кольору; відвертий вираз очей, спокійний та твердий, майже меланхолічний. Повіки темного кольору.
ВУХА:
Високо посаджені, середньої довжини, можуть доходити до зовнішнього кута ока. У формі «V», вільно звисають до щік.
ШИЯ:
Широка, товста, добре мускулиста; овальний перетин; якщо дивитися в профіль, пряма або злегка вигнута, нижній профіль прямий. Середньої довжини (близько 25 см). Шкіра товста, щільно прилягає, без підвісу. Густа довга шерсть, що утворює комір.
ТІЛО:
Загальний вигляд: добре розвинене, середньої довжини, грудина довга.
Верхня лінія: пряма або злегка зкошена.
Загривок: довгий, середньої висоти, хорошої ширини і добре з'єднаний з шиєю.
Спина: пряма, середньої довжини, мускулиста і широка.
Поперек: поперековий відділ досить короткий, дуже м’язистий і широкий.
Круп: середньої довжини, широкий, дуже мускулистий; до основи хвоста злегка нахилений.
Грудна клітка: добре розвинена і добре опущена, об'ємна в ширину і хорошої довжини; ребра широкі, плоскі, помірно пружинисті; окружність грудини становить від 70 до 78 см.
Нижня лінія та живіт: живіт злегка піднятий і підтягнутий, тугий; боки короткі.
ХВІСТ:
Міцно прикріплений до тіла, широкий біля основи; в нормальному положенні шаблеподібний, на кінчику часто з легким гачком; середньої довжини, повинен доходити до скакального суглоба; кущистий з довгою шерстю, без шлейфу. Коли собака насторожена або рухається, хвіст піднімається вгору до рівня спини або трохи вище. У стані спокою собака носить хвіст опущеним вниз.

Карстова вівчарка

КІНЦІВКИ:
- передні кінцівки:
Загальний вигляд: Прямі, якщо дивитися спереду або в профіль.
Плечі: лопатки середньої довжини, широкі, косі, добре мускулисті.
Лікоть: плечово-променевий кут не надто відкритий; лікоть розташовується близько до тіла, повинен бути на рівні грудини.
Передпліччя: досить довге, пряме; міцна кісткова структура та мускулатура.
Зап'ястя: міцні, добре з'єднані з передпліччям.
П’ясті: широкі, середньої довжини, злегка скошені.
Передні лапи: добре пропорційні тулубу, формою від овальних до круглих; пальці зібрані та вигнуті, кігті темні; подушечки міцні, чорні.
- задні кінцівки:
Загальний вигляд: добре пропорційні, прямі.
Стегна: довгі, широкі, добре м’язисті.
Нижня частина стегна: помірно довга, похила, міцна.
Скакальний суглоб: суцільний і помірно відкритий.
Плюсні кістки: міцні, короткі і прямі; прибулі пальці треба видаляти.
Задні лапи: добре пропорційні тулубу, формою від овальних до круглих; пальці зібрані та вигнуті, кігті темні; подушечки міцні, чорні.
ХОДА / РУХ:
Гармонійний, пружний, добре скоординований рух; бажана хода - рись; легко переходить на галоп.
ШКІРА:
Товста, еластична, щільно прилягає, без зморшок; темна пігментація; краї губ та облямівки очей чорні.

Карстова вівчарка

ШЕРСТЬ:
Густа, пряма, з густим підшерстям. Голова, вуха та передня частина ніг вкрита короткою шерстю. Задній край вух має довшу й пружнішу шерсть. Верхня частина шиї вкрита довгою шерстю, жорсткою та дуже густою, що утворює гриву. Нижня частина шиї вкрита довгою та еластичною шерстю.
Хвіст густий, кущистий, але шерсть шлейф не утворює.
На тильній стороні лап шерсть довга та еластична, утворює бахрому. В області галіфе шерсть ще довша та густіша.
Довжина верхнього шару шерсті повинна становити не менше 10 см.
ЗАБАРВЛЕННЯ ШЕРСТІ:
Шерсть кольору заліза (залізно-сірий колір), на спині бажаний темніший відтінок. У напрямку до живота та кінцівок відбувається непомітний перехід до світло-сірого або пісочного кольору з темною смугою на передній частині кінцівок.
Темна маска на морді поширюється на череп. На загривку маска межує з сірим, пісочним або блідо-палевим забарвленням з чорним кольором на кінчиках шерстинок.
Висота в загривку:
кобель 57-63 см (ідеальний зріст 60 см)
сука 54- 60 см (ідеальний зріст 57 см).
Допуск на 2 см вище дозволений, але це буде негативно впливати на загальну оцінку собаки.
Вага:
кобель 30-42 кг/ сука 25-37 кг.


ХАРАКТЕР
Карстова вівчарка - дуже специфічна і дуже надійна порода від природи. Незалежна та смілива, має стабільну врівноважену психіку. Любить бути повноправним партнером, а не підкорятися. Виховувати її потрібно терпляче та послідовно. Кожен примус або тиск собакою сприймається, як негатив, і викликає опір та відчуження. То ж карсту потрібне правильне та своєчасне виховання.

Карстова вівчарка

Карстові вівчарки – прекрасні собаки-охоронці та пастухи, надійні та відповідальні. До незнайомців ставляться насторожено, але без агресії, вони не кусаються.
Активність цієї собаки в межах норми. Надто активних навантажень не потребує.
До господаря та його родини дуже прив’язується, любить гратися з дітьми. Погано переносять самотність, потребують уваги та спілкування.
Утримувати цю породу краще в будинку, а не в квартирі. Хоча вона й не надто активна, але любить простір та постійний доступ до вільного вигулу.
Карстова вівчарка належить до національної спадщини Словенії.


Агресія: середня (3 із 5)
3vs5
Активність: середня (3 із 5)
3vs5
Дресирування: добре (3 із 5)
3vs5
Інтелект: добре (4 із 5)
4vs5

ЗДОРОВ’Я
Здорова порода собак. Має міцний імунітет та дуже витривала. Легко адаптується до різних кліматичних умов. Генетичних захворювань не виявлено.


Тривалість життя 11-12 років


Поставте оцінку
Карстовій вівчарці

Карстова вівчарка
Оцініть



Коментарі

Поділитися
Поділитись facebook Поділитись twitter Поділитись pinterest Поділитись