Головна / Каталог / Німецька вівчарка

 

Німецька вівчарка


Німецька вівчарка

FCI-Standard N° 166
Група1. СОБАКИ-ВІВЧАРІ ТА СОБАКИ-СКОТАРІ (крім швейцарських собак-скотарів)
Секція 1. Собаки-вівчарі
Призначення: універсальна робоча, пастуша та службова собака.

Країна: Німеччина  

Німецька вівчарка

Історія породи

Німецька вівчарка (нім. Deutscher Schäferhund, англ. German Shepherd Dog) — порода собак, виведена у Німеччині в 1899 році. Породу вивели спеціально для догляду за вівцями, тому собаку й називають вівчаркою. Німецька вівчарка як культурна порода досить молода, але вона має тривалу історію як аборигенна порода, створена пастухами та селянами Німеччини. Протягом кількох століть вони відбирали тільки тих собак, які підходили для роботи.
Ще наприкінці ХІХ століття німецьку вівчарку вважали плебейським собакою. Навіть говорили, що розводити «собак вовчого типу шкідливо» . Але Макс фон Штефаніц (1864-1936) створив на її основі найкращого службового собаку.

Німецька вівчарка

Своїм офіційним народженням ця порода завдячує засновника Товариства любителів породи собак німецька вівчарка ( Der Verein für Deutsche Schäferhunde), головою якого й був Макс фон Штефаніц, хрещений батько німецької вівчарки. В основу майбутньої породи ліг принцип: «Німецькою вівчаркою вважається будь-яка собака-вівчар, що мешкає на території Німеччини, яка, завдяки постійним тренуванням її якостей вівчарської собаки, досягає тілесної та психічної довершеності в межах своєї утилітарної функції».
Макс фон Штефаніц все життя присвятив створенню та удосконаленню породи. Він стверджував, що німецька вівчарка – це робоча собака, її інтелект, краса, правильність будови забезпечують працездатність та відданість людині. Штефаніц прагнув знайти для німецької вівчарки таку роботу, яка б розкрила весь їх потенціал, проявила всі їх можливості. Так цю собаку взяли на службу армія та поліція. І німецькі вівчарки зарекомендували себе першокласними поліцейськими та військовими собаками. У часи Першої світової війни вони прокладали телефонні кабелі, підтримували зв’язок, шукали поранених, патрулювали територію.
В 1901 році поліція разом з Німецьким клубом любителів німецької вівчарки організували спеціальні випробування, а через два роки розробили та опублікували правила дресирування поліцейських собак. В 1914 році клуб Der Verein für Deutsche Schäferhunde організував демонстрацію можливостей та здібностей німецької вівчарки в армії. В 1925 році у Франкфурті-на-Майні відбувся перший виставковий чемпіонат.

Німецька вівчарка

Першим офіційним представником німецької вівчарки був кобель на ім’я Horand von Grafrath брудно-білого забарвлення. Його продемонстрували на виставці в Ганновері в 1899 році та внесли першим у племінну книгу німецьких вівчарок.
Стандарт породи вперше був складений Штефаніцем та Майєром в 1899 році. Потім він кілька разів доповнювався. Востаннє стандарт переписали та доповнили в березні 1991 року.

Стандарт породи
ЗАГАЛЬНИЙ ВИГЛЯД:
Німецька вівчарка середнього розміру, трохи витягнута, потужна та м’язиста, із сухою кісткою.
ВАЖЛИВІ ПРОПОРЦІЇ:
Довжина корпусу перевищує висоту в загривку на 10-17%.
ХАРАКТЕР ТА ТЕМПЕРАМЕНТ
Німецька вівчарка повинна бути добре врівноваженою (з сильною психікою), впевненою у собі, добродушною, а також уважною та слухняною.

Німецька вівчарка

ГОЛОВА:
Голова має клиновидну форму і пропорційна до розміру тіла (довжина близько 40 % від висоти в загривку), помірно широка між вухами. Якщо дивитися спереду або збоку, лоб злегка опуклий, борозенка мало помітна. Ширина черепа майже дорівнює його довжині.
Череп звужується рівномірно до носового мосту з поступовим нахилом.
Щелепи: верхня і нижня щелепи сильно розвинені.
Ніс: спинка носа пряма, будь-яка впадина або горбок небажані. Ніс чорний.
Губи: тугі, добре закриваються і мають темне забарвлення.
Зуби: повинні бути міцними, здоровими; повна зубна формула (42 зуба). Прикус ножицями. Різці повинні зчіплюватися, верхня щелепа перекриває нижню. Всі інші види прикусів вважаються дефектом.
Очі: середнього розміру, мигдалевидної форми, злегка косі. Колір очей повинен бути максимально темним. Світлі очі небажані.
ВУХА:
Німецька вівчарка має прямостоячі вуха середнього розміру. Носяться вертикально та рівно, з боків не втягуються. Загострені, вушна раковина спрямована вперед. Нахилені або висячі вуха вважаються дефектом.

Німецька вівчарка

ШИЯ:
Шия повинна бути міцною, добре мускулистою і без підвісу. Кут нахилу до тулуба (горизонтальний) становить приблизно 45 %.
ТІЛО:
Верхня лінія: проходить від основи шиї через високий, довгий загривок і через пряму спину до злегка нахиленого крупу.
Спина: помірно довга, міцна, сильна й добре м’язиста.
Поперек: широкий, короткий, сильно розвинений і добре м’язистий.
Круп: повинен бути довгим і злегка похилим (приблизно 23 ° до горизонталі); верхня лінія повинна зливатися з основою хвоста плавно, без обривів.
Грудна клітка: повинна бути помірно широкою, нижня частина грудей довгою та якомога виразнішою. Глибина грудей повинна становити приблизно 45-48 % висоти в загривку.
Ребра: повинні мати помірну кривизну; грудина у формі бочки вважається таким самим недоліком, як і плоскі ребра.
ХВІСТ:
Досить довгий, доходить принаймні до скакального суглоба, але не далі середини плюсен. Шерсть з нижньої сторони трохи довша. В стані спокою звисає вниз з легким вигином. Під час руху та в стані збудження піднімається, але ніколи не може бути вище верхньої лінії.

Німецька вівчарка

КІНЦІВКИ:
- передні кінцівки:
Загальний вигляд: передні кінцівки прямі, з якого боку не подивись, і абсолютно паралельні, якщо дивитися спереду.
Лопатка і надпліччя: мають однакову довжину і міцно кріпиться до тулуба за допомогою потужної мускулатури. Кут нахилу від лопатки і плеча в ідеалі становить 90 °, але зазвичай до 110 °.
Лікті: не вивертаються, прямі.
Передпліччя: прямі, якщо дивитися з будь-якого боку, і абсолютно паралельні один одному, сухі та мускулисті.
П’ясті: довжина приблизно дорівнює 1/3 довжині передпліччя, і мають кут нахилу приблизно від 20 ° до 22 ° до передпліччя. Менший або більший кут нахилу погіршує придатність до роботи, втрачається витривалість.
Лапи: округлі, пальці добре зібрані та вигнуті; подушечки міцні. Кігті міцні та темного кольору.
- задні кінцівки:
Загальний вигляд: задні лапи трохи відставлені назад, при цьому кінцівки паралельні одна одній, якщо дивитися ззаду. Ноги сильні, мускулисті.
Скакальні суглоби: сильно розвинені та міцні.
Плюсни: вертикально під скакальним суглобом.
Лапи: закриті, злегка вигнуті; подушечки міцні та темного кольору; кігті міцні, вигнуті дугою, також темного кольору.

Німецька вівчарка

ХОДА/РУХ
Німецька вівчарка - рисак. Правильні пропорції тіла та кути дають можливість долати великі відстані легко, без втоми. Голова висунута вперед та злегка піднятий хвіст, верхня лінія пряма – так собака виглядає, коли пересувається риссю.
ШКІРА: еластична, не утворює складок.
ШЕРСТЬ:
Вирізняють два типи шерсті:
•короткошерстий
•довгошерстий.
Обидва типи мають густе підшерстя.
Короткошерстий тип: шерсть максимально густа, жорстка, щільно прилягає. На голові, вухах, передній частині ніг, лап та пальців коротка. На шиї шерсть трохи довша, на задній частині стегон утворює «штанці».
Довгошерстий тип: шерсть довга, м’яка, нещільно прилягає. Китиці на вухах та ногах, область галіфе дуже патлата. Хвіст густий та кущистий. На голові, внутрішній частині вух, на передній частині ніг, на лапах, пальцях шерсть коротка. На шиї шерсть густа, утворює гриву.
ЗАБАРВЛЕННЯ ШЕРСТІ:
Зустрічаються такі кольори:
-чорний колір з червонувато-коричневими, жовто-коричневим, палевими, світло-сірими позначками (чепрак);
-одноколірний чорний;
-сірий з темнішим відтінком, чорним плащем та маскою (зонарний).

Німецька вівчарка

Непомітні, невеличкі білі сліди на грудях, а також надто світлий колір на боках допускаються, але небажані.
Наявність маски обов’язкова.
Світлі очі, бліді кігті, рудий кінчик хвоста вважаються недоліком, це означає, що недостатня пігментація.
Підшерстя повинно бути світло-сірого кольору. Білого кольору підшерстя не допускається.
Зріст в загривку:
кобель 60-65 см
сука 55-60 см
Вага:
кобель 30-40 кг
сука 22-32 кг


ХАРАКТЕР
Дресирування дається цій собаці дуже легко, бо вона розумна та слухняна, дуже віддана людині. Німецькій вівчарці подобається навчатися, але треба так будувати процес, щоб собаці було цікаво. Важливо бути авторитетом для німецької вівчарки та другом, тоді процес навчання та дресирування проходить значно легше. Треба заохочувати цуценя, коли він все правильно робить. Таки чином, простіше фіксуватимуться собакою припустимі норми поведінки. Іноді німці бувають впертими, то ж треба завжди добиватися виконання команди, щоб у собаки не виникало відчуття, що вона може виконувати команди лише тоді, коли їй хочеться. Звісно, ніякого насилля по відношенню до собаки.

Німецька вівчарка

Прив’язується до господаря та членів його родини, всіх любить. Погано переносить самотність, потребує уваги та спілкування. Сильною стороною німецької вівчарки як робочої собаки є те, що вона досить легко міняє напарника по роботі та продовжує далі працювати (це стосується собак, які служать).
Досить активна порода, потребує фізичних та розумових навантажень. Має хороший охоронний інстинкт. До незнайомців ставиться насторожено, але без агресії. Ступінь небезпеки здатна оцінити миттєво та адекватно. Свою родину буде захищати до останнього подиху.
Дітей люблять, граються з ними, бігають. Терплячі до всіх дитячих балощів та витівок. До інших тварин в домі ставиться цілком лояльно, може навіть дружити, якщо вони росли разом. Не всі вівчарки люблять котів. Тому варто змалечку соціалізувати вівчареня.
Прекрасно може жити як в квартирі, так і в заміському будинку. Німецькі вівчарки — пошукові та прикордонні собаки, сапери й митники, розвідники, рятувальники, поводирі сліпих та охоронці.


Агресія: помірна (3 із 5)
3vs5
Активність: висока (4 із 5)
4vs5
Дресирування: відмінно (5 із 5)
5vs5
Інтелект: відмінно (5 із 5)
5vs5

ЗДОРОВ’Я
На жаль, німецька вівчарка не може похвалитися міцним здоров’ям. Є ряд спадкових захворювань:
*дисплазія кульшових суглобів
*кардіоміопатія (патологія міокарду)
*атопічний дерматит (алергічне захворювання)
*епілепсія
*паностит (запалення трубчастих кісток)
*гемофілія.
Треба пильнувати собаку та вчасно звертатися до ветлікаря.


Тривалість життя 9-13 років


Поставте оцінку
Німецькій вівчарці

Німецька вівчарка
Оцініть



Коментарі

Поділитися
Поділитись facebook Поділитись twitter Поділитись pinterest Поділитись