Головна / Каталог / Польська підгалянська вівчарка (татранська)

 

Польська підгалянська вівчарка (татранська)


Польська підгалянська вівчарка татранська

FCI-Standard N° 252
Група 1. СОБАКИ-ВІВЧАРІ ТА СОБАКИ-СКОТАРІ (крім швейцарських собак-скотарів)
Секція 1. Собаки-вівчарі
Призначення: пастух, сторожовий пес, собака-компаньйон

Країна: Польща  

Польська підгалянська вівчарка татранська

Історія породи

Польська підгалянська вівчарка (пол. POLSKI OWCZAREK PODHALANSKI) або татранська вівчарка (англ. Tatra Shepherd Dog) – пастуша порода собак, яка походить з польського регіону Підгалля (Високі Татри).
Перша згадка про білих вівчарських собак у Підгаллі з’являється в ХVІІ столітті у праці Йохана Колера «Oeconomia ruralis et domestica».
В 1938 році був зроблений перший детальний опис цієї собаки. В.Віланд описав цю породу в своїй праці «Різновиди сторожових собак у Польщі», а підгілянську вівчарку назвав «гірською вівчаркою». Він вказав, що білі вівчарки, що живуть у Татрах, мають велику схожість з угорським кувасом.
Підгалянська вівчарка – дуже давня регіональна порода. В результаті фермерської селекції отримали великих білих собак, витривалих та сміливих, які здатні працювати самостійно. Тварин розводили в Татрах.
Назва «підгалянська» походить від назви регіону в Польщі, звідки й походить ця порода. В 1937 році офіційно затвердили назву породи. Також використовується назва «татранська вівчарка». У вересні цього ж року пройшла перша виставка цих собак, де були представлені 70 дорослих собак та 30 цуценят різного віку.

Польська підгалянська вівчарка татранська

Професор Кирил Трибульський розробив проект стандарту породи. В 1963 році породу «польська підгалянська вівчарка» зареєструвала Міжнародна кінологічна федерація (FCI).


Стандарт породи
ЗАГАЛЬНИЙ ВИГЛЯД:
Міцна та компактна конституція. Справляє враження витривалості та рухливості.
ВАЖЛИВІ ПРОПОРЦІЇ:
Корпус прямокутної форми, довжина тіла кобелів трохи коротша, ніж у сук. ПОВЕДІНКА /ХАРАКТЕР:
Темперамент спокійний. Собака розумний та кмітливий.
ГОЛОВА:
В хорошій пропорції до тіла.
Череп: злегка закруглений, якщо дивитися в профіль; лобова борозна неглибока.
Стоп: чітко позначений, але без різкого переходу.
ЛИЦЬОВА ОБЛАСТЬ:
Ніс: чорний, середнього розміру, з широко відкритими ніздрями.
Морда: міцна, поступово звужується; її довжина дещо більша або дорівнює довжині черепа. Носовий місток широкий.
Губи: бажано тугі та добре підтягнуті; краї губ повинні бути темними.
Зуби: міцні, повна зубна формула. Прикус ножицями, прикус кліщами теж допускається.
Очі: середнього розміру, виразні, злегка косо посаджені; райдужна оболонка темно-коричнева; облямівки очей темні.

Польська підгалянська вівчарка татранська

ВУХА:
Встановлюються на висоті зовнішнього кута очей або трохи вища, середньої довжини, досить товсті, трикутної форми, добре вкриті шерстю; передній край вуха трішки торкається голови; вушна раковина рухома.
ШИЯ:
Середньої довжини, мускулиста, без підвісу, з густою гривою; верхня лінія шиї вище верхньої лінії тіла.
ТІЛО: Довге та масивне.
Загривок: виразно позначений, широкий.
Спина: рівна, широка.
Поперек: широкий, добре з’єднаний.
Круп: злегка похилий.
Грудна клітка: глибока.
Ребра: нахилені, досить плоскі.
Живіт: легка підтягнутий.
ХВІСТ:
Не надто високо посаджений, нижче верхньої лінії; у стані збудження піднімається над верхньою лінією, але не загинається. У стані спокою звисає донизу, доходить до скакального суглоба, кінчик хвоста може трохи загинатися.
КІНЦІВКИ:
- передні кінцівки:
Загальний вигляд: передні ноги мускулисті, прямі та паралельні, якщо дивитися спереду.

Польська підгалянська вівчарка татранська

Плече: злегка похиле.
Передні лапи: компактні, овальної форми. З волосками між пальцями лап. Подушечки міцні, тверді та темні; кігті міцні, тупі, темного кольору.
- задні кінцівки:
Загальний вигляд: вертикальні, якщо дивитися ззаду; якщо дивитися збоку, трохи відведені назад, кути помірні.
Скакальний суглоб: вертикальний.
Задні лапи: такі самі, як і передні.
Наявність прибулих пальців вважається недоліком. Відсутність шерсті між пальцями лап теж вважається недоліком.
ШЕРСТЬ:
На голові, морді, передній частині передніх і на задніх лапах від скакального суглоба вниз шерсть коротка та густа. Шия й тіло вкрите довгою, густою шерстю, прямою або злегка хвилястою, жорсткою на дотик.
На шиї густий комір, стегна вкриті густою довгою шерстю. Хвіст патлатий.

Польська підгалянська вівчарка татранська

ЗАБАРВЛЕННЯ ШЕРСТІ:
Колір повинен бути рівномірно білим. Плями кремового кольору вкрай небажані.
Висота в загривку:
кобель 65-70 см/ сука 60-65 см
Вага: кобель 45-60 кг/ сука 35-45 кг


ХАРАКТЕР
Спокійний темперамент. Собака розумна і пильна. Порода наділена видатним інтелектом. Собака насторожена, але не галаслива, чудовий сторож. Доброзичливий до людей та відданий тваринам, які знаходяться під його захистом. З дітьми лагідний та добрий.
До незнайомців ставиться насторожено, але агресії не демонструє.
Винахідливий, кмітливий, з хорошою пам’яттю. Жвавий та енергійний, легко адаптується до нових умов життя. Польська підгалянська вівчарка має відносно високий поріг збудливості, однак коли виникає потреба, вона смілива та безстрашна.

Польська підгалянська вівчарка татранська

Прекрасно піддається дресируванню та навчанню. Вчиться швидко та завзято. З представників цієї породи виходять чудові собаки-компаньйони, рятувальники та сторожові собаки. Займатися з підгалянською вівчаркою треба спокійно та послідовно. Собака може бути трохи впертим, тому варто терпляче та рішуче добиватися виконання команд, щоб забезпечити бажану поведінку улюбленця. Ця вівчарка не терпить примусу, не любить, коли на неї кричать, а фізичні покарання можуть назавжди зруйнувати з нею стосунки. Але дуже любить, коли її хвалять та дають винагороду у вигляді смаколиків за правильно виконані команди.
Дуже відданий господарю та його родині, вимагає спілкування та уваги. Любить проводити час в колі сім’ї.

Польська підгалянська вівчарка татранська

В роботі дуже завзятий та впевнений, не потребує контролю з боку людини. Здатен аналізувати ситуацію та сам ухвалювати рішення.
Досить енергійна порода, яка потребує помірних фізичних навантажень.
Не надто адаптована для проживання в квартирі. Підгалянська вівчарка повинна жити за містом у домі з великим подвір’ям.


Агресія: середня (3 із 5)
3vs5
Активність: висока (4 із 5)
4vs5
Дресирування: дуже добре (4 із 5)
4vs5
Інтелект: відмінно (5 із 5)
5vs5

ЗДОРОВ’Я
Польська підгілянська вівчарка має міцне здоров’я, хороший імунітет, вона витривала,чудово пристосовується до будь-яких кліматичних умов. Схильності до спадкових захворювань не виявлено.


Тривалість життя 10-12 років


Поставте оцінку
Польській підгалянській вівчарці (татранська)

Польська підгалянська вівчарка татранська
Оцініть



Коментарі

Поділитися
Поділитись facebook Поділитись twitter Поділитись pinterest Поділитись