Головна / Каталог / Румунська вівчарка (міорит)

 

Румунська вівчарка (міорит)


Румунська вівчарка міорит

FCI-Standard N° 349
Група 1. СОБАКИ-ВІВЧАРІ ТА СОБАКИ-СКОТАРІ (крім швейцарських собак-скотарів)
Секція 1. Собаки-вівчарі
Призначення: пастуша, собака-охоронець та компаньйон.

Країна: Румунія  

Румунська вівчарка міорит

Історія породи

Румунська міорітська вівчарка (рум. Ciobănesc românesc mioritic, англ. Romanian Mioritic Shepherd Dog) – порода великих пастуших собак, виведених в румунських Карпатах.
Це природна порода, що з’явилася в Карпатських горах. Стандарт був розроблений Румунським кінологічним клубом (RKC) у 1981 році, а в 2002 році технічна комісія клубу переглянула та адаптувала стандарт відповідно до моделі FCI. Сама ж FCI затвердила стандарт в 2005 році.


Стандарт породи
ЗАГАЛЬНИЙ ВИГЛЯД:
Велика собака, але не справляє враження важкої; енергійна та ефектна. Шерсть довга та густа на голові, всьому тілі та кінцівках. Кобелі вищі та сильніші за сук (виражений статевий диморфізм).
ВАЖЛИВІ ПРОПОРЦІЇ:
Тіло довше, ніж зріст в загривку (ідеальне співвідношення 11: 10). Глибина грудей повинна дорівнювати приблизно половині висоти в загривку. Морда трохи коротша за череп.

Румунська вівчарка міорит

ПОВЕДІНКА / ТЕМПЕРАМЕНТ:
Спокійна та стабільна собака. Хороший пастух, дуже мужній захисник (може здолати великого хижака, якщо той загрожує стаду). Сторониться незнайомців, не вступає в контакт.
ГОЛОВА
Череп: помірної ширини, злегка округлий. Череп та морда майже паралельні, якщо дивитися в профіль. Надбрівні дуги не виражені. Виличні дуги злегка виражені. Потиличний виступ добре виражений.
Стоп: слабо виражений.
ЛИЦЬОВА ОБЛАСТЬ:
Ніс: широкий, добре розвинений, чорний.
Морда: трохи коротша за череп або така ж сама; добре розвинена, поступово звужується до носа, але ніколи не загострена; сильна нижня щелепа.
Губи: товсті, тугі, сильно пігментовані.
Щелепи та зуби: потужні щелепи; повний зубний ряд (відсутність РМ1 і М3 дозволено); прикус ножицями.
Щоки: не виступають.

Румунська вівчарка міорит

Очі: помірний розмір, розкосі; колір лісового горіха, темно-коричневий або трохи світліший, ніколи не можуть бути жовтого кольору. Повіки добре пігментовані. Спокійний та розумний вираз.
ВУХА:
Досить високо поставлені, у формі «V» з трохи закругленим кінчиком, 10–15 см завдовжки, звисають до щоки; обрізання заборонено.
ШИЯ:
Помірно довга, широка та потужна, без підвісу.
ТІЛО: добре розвинене.
Верхня лінія: пряма та суцільна.
Загривок: помірно виражений.
Спина: горизонтальна, сильна й мускулиста.
Поперек: досить довгий, широкий та дуже мускулистий.
Круп: мускулистий та помірно нахилений до основи хвоста.
Грудна клітка: не надто довга, широка, глибина становить приблизно половини висоти в загривку, ребра добре підняті.
Нижня лінія та живіт: трохи підтягнуті.

Румунська вівчарка міорит

ХВІСТ:
Висока посаджений. У стані спокою вільно звисає, доходить до скакального суглоба або й нижче; коли собака насторожена або в дії, хвіст піднімається вище, трохи згинається. Може підніматися вище верхньої лінії, але ніколи не закручується над спиною та не торкається її. Обрізати хвіст заборонено.
КІНЦІВКИ:
- передні кінцівки:
Загальний вигляд: вертикальні, якщо дивитися спереду або збоку.
Плечі: помірної довжини, нахилені, дуже мускулисті. Лопатково-плечовий кут становить приблизно 100 °-105 °.
Надпліччя: помірної довжини, добре мускулисте.
Лікоть: близько до тіла, не вивертається ні всередину, ні назовні.
Передпліччя: досить довге, потужне та мускулисте.
Зап'ясті: міцні.
П'ясті: трохи нахилені, якщо дивитися збоку.
Передні лапи: овальні, компактні та масивні водночас, пальці тугі та вигнуті, кігті попелясто-сірого кольору.
- задні кінцівки:
Загальний вигляд: дуже мускулисті та потужні, прямі та паралельні, якщо дивитися ззаду. Кути лише трохи відкриті.

Румунська вівчарка міорит

Стегно: довге, широке і дуже мускулисте.
Колінний суглоб (коліно): стегново-гомілковий кут становить приблизно 100°-105°.
Нижня частина стегна: досить довга, мускулиста, з хорошою кісткою.
Скакальний суглоб: помірної висоти, міцний, добре зігнутий, не вивертається ні всередину, ні назовні.
Плюсні кістки: не надто довгі, міцні і майже вертикальні, якщо дивитися збоку. Прибулі пальці не допускаються.
Задні лапи: трохи довші, ніж передні лапи.
ХОДА / РУХ:
Гармонійний, вільний, добре скоординований, потужний та без зусиль. Бажана рись. Галоп витриманий та збалансований.
ШКІРА:
Товста, щільно прилягає та добре пігментована.
ШЕРСТЬ:
Шерсть густа на голові та по всьому тілу, жорсткої текстури, пряма, мінімальною довжиною 10 см. Підшерстя густе та м’яке, світлого кольору. На кінцівках шерсть коротша. Хвіст густо вкритий шерстю.
Якщо довжина шерсті менше 8 см, це вважається недоліком.

Румунська вівчарка міорит

ЗАБАРВЛЕННЯ ШЕРСТІ:
• Різнокольорове: основний колір білий з чітко вираженими чорними або сірими позначками.
• Однотонне: біле або сіре.
На вухах повинна бути темно-сіра або чорна шерсть, що утворює сережки.
Висота в загривку:
Кобель: мінімум 70 см, ідеальний зріст - 75 см.
Сука: мінімум 65 см, ідеальний зріст - 70 см.
Вага: пропорційно розміру (50-65 кг).


ХАРАКТЕР
Міорит має типові якості собаки-охоронця. Його особистість характеризується сильною незалежністю та високою впевненістю в собі. Головне завдання цієї вівчарки - стримувати всіх можливих порушників. Його не потрібно вчити цьому, він просто це знає.
З самого раннього віку собаку слід соціалізовувати, щоб вона вміла правильно поводитися (не гавкати, не ричати на людей, адекватно сприймати навколишній світ).
Міорітська вівчарка чітко розрізняє своїх та чужих. Вона доброзичлива та дружелюбна з людьми, яких знає, а до незнайомців ставиться з недовірою та уникає контактів. Лише після близького та тривалого знайомства вона приймає нову людину в коло друзів.

Румунська вівчарка міорит

З своєю родиною румунська вівчарка лагідна, надійна, готова йти на будь-які жертви заради неї. З дітьми ніжна та ласкава, але надто активні ігри з ними не любить.
Потребує щоденних вправ та базового навчання слухняності. Все ж таки, це велика собака з розвиненим інстинктом охоронця, тому має бути керованою. Під час навчання можуть проявляти впертість.
Румунські міоритські вівчарки надзвичайно володіють відчуттям своєї територію та охороняють її. Але їхня територія не закінчується біля воріт власності. Це може бути будь-де, де знаходиться їх родина або об’єкт охорони.
Міорит потребує дуже тісних зв’язків з господарем. Його улюблене місце там, де його людина. Любить прогулянки та походи в компанії господаря.
Цуценята дуже енергійні, їм потрібно багато уваги та щоденних занять. Дорослий румунський вівчар не такий активний, він спокійний та мовчазний.
Може жити як в квартирі, так і в будинку, головне – поруч з улюбленою родиною.


Агресія: середня (3 із 5)
3vs5
Активність: середня (3 із 5)
3vs5
Дресирування: дуже добре (4 із 5)
4vs5
Інтелект: відмінно (5 із 5)
5vs5

ЗДОРОВ’Я
Інформації про захворювання міорітської вівчарки дуже мало. Відомо, що у представників цієї породи спостерігалися такі захворювання, як дисплазія кульшового суглоба, здуття кишечника та хвороби очей.


Тривалість життя 12-14 років


Поставте оцінку
Румунській вівчарці (міорит)

Румунська вівчарка міорит
Оцініть



Коментарі

Поділитися
Поділитись facebook Поділитись twitter Поділитись pinterest Поділитись